Авіаспортцентр ім. Валентини Закорецької

Ланка парашутно-десантної підготовки розташована в м.Житомир на території колишнього обласного аеропорту й здійснює початкову парашутну підготовку всіх охочих, які не мають медичних протипоказань і бажають долучитись до сім’ї парашутистів.

Повна програма початкової підготовки розрахована на 20 годин теоретичних і наземних занять і передбачає 10 самостійних стрибків з круглими парашутами Д-5 серії 2 та Д-1-5У. Але свій перший стрибок можна виконати вже після 5-ти годин занять, впродовж яких інструктор розкаже про теоретичні основи виконання стрибка з парашутом, ознайомить з конструкцією та принципом роботи десантного парашута, проведе наземну підготовку на тренажерах навчально-тренувальної бази Авіаспортцентру ім. В.Закорецької.

Перші три стрибки виконуються з десантним парашутом Д-5 серії 2 з висоти 900 – 1000м з літака АН-2.

Парашут Д-5 серії 2 має 28-кутний купол з капронової тканини площею 83 кв.м, на якому закріплені 28 капронових строп довжиною 9м кожна, і забезпечує приземлення парашутиста з вертикальною швидкістю 5м/с – таку швидкість людина досягає при стрибку без парашута з висоти 1,3м.

На полюсі основного купола закріплений стабілізуючий парашут площею 1,5кв.м, який наповнюється в момент відокремлення парашутиста від повітряного судна. Стабілізуючий парашут укладається в окрему камеру з капронового авізенту та розміщується на ранці основного парашута. Після посадки в літак камера стабілізуючого парашута зачіпляється через подовжувач за натягнутий у салоні трос ПРП (трос примусового розкритта парашута).

При покиданні парашутистом повітряного судна подовжувач зриває камеру стабілізуючого парашута з ранця, яка втягується на борт літака. Стабілізуючий парашут наповнюється, тим самим  унеможливлюючи хаотичне зниження парашутиста та надаючи його тілу положення, оптимальне для розкриття основного парашута.

При стрибках з висоти 900 – 1000м через три секунди після відокремлення від літального апарату парашутист має висмикнути кільце ланки ручного розкриття парашута, після чого відкриється двоконусний замок і стабілізуючий парашут витягне основний парашут з ранця.

Окрім основного парашута Д-5 серії 2 парашутист-початківець споряджається також запасним парашутом З-5, що має 24-кутний купол площею 50кв.м, до якого кріпиться 24 капронових стропи. На кожному з парашутів – основному й запасному – встановлений страхувальний прилад для автоматичного розкриття ранця парашута. Якщо парашутист з якихось причин сам не розкрив основний парашут, то це за нього зробить автоматика через 3 секунди після покидання повітряного судна. Аналогічний прилад встановлений і на запасному парашуті, який автоматично розкриється на висоті 300м, якщо парашутист не відключить на ньому страхувальний прилад після наповнення основного парашута.

Після виконання трьох стрибків з висоти 900 – 1000м, проведення додаткових наземних тренувань  і успішного складання заліку парашутист початкової підготовки може бути допущений до виконання стрибків з висоти 2200м з затримкою розкриття парашута на 35с.

Такі стрибки також виконуються з парашутом Д-5 серії 2, але після покидання літака парашутист знижується лише під стабілізуючим парашутом, контролюючи час по секундоміру. Зниження відбувається зі швидкістю близько 100км/год і значною мірою імітує вільне падіння. Через тридцять п’ять секунд після відокремлення від повітряного судна парашутист висмикує кільце ланки ручного розкриття й відкриває основний парашут.

Подальші стрибки за програмою початкової підготовки виконуються з учбово-тренувальним парашутом Д-1-5У, який, на відміну від парашута Д-5, є керованим, має власну горизонтальну швидкість 2,5м/с і дозволяє забезпечувати приземлення парашутиста в заданому районі.

Парашут Д-1-5У має три способи введення в дію: шляхом примусового розкриття ранця та стягування чохла з купола витяжною мотузкою, шляхом примусового розкриття ранця витяжною мотузкою та шляхом ручного розкриття. Купол парашута має три повздовжніх отвори в задній по відношенню до парашутиста частині, що забезпечує пересування парашута в горизонтальній площині вперед зі швидкістю біля 2,5 м/с та можливість здійснювати розвороти навколо вертикальної осі вправо або вліво шляхом натягування відповідних строп управління. Рух вперед та розвороти відбуваються за рахунок реактивного моменту цівок повітря, що виходять з отворів.

У ході стрибків з парашутом Д-1-5У парашутист початкового рівня підготовки вчиться відокремлюватись від літака способом “на двигун”, засвоює навички роботи з керованим парашутом, опановує теорію стрибка з круглими парашутами на точність приземлення.

Після проходження повного курсу початкової підготовки парашутист-початківець може бути зарахований до ланки парашутно-спортивної підготовки та зайнятись парашутним спортом.

Інформація для тих, хто збирається вперше виконати самостійний стрибок з десантним парашутом:

Виконувати самостійні стрибки з десантним парашутом у Авіаспортцентрі ім. В.Закорецької можна з 14 років. Неповнолітні у віці від 14 до 18 років мають надати письмову згоду одного із батьків або осіб, що їх заміняють. Бланк відповідної заяви можна отримати на аеродромі або скачати за цим посиланням:

Zayava_nepovnolitniy (скачати).

Заява друкується з двох сторін стандартного аркушу формату А4, один з батьків або особа, що їх замінює, заповнює пункт 7 на лицьовій стороні заяви, а також розділи “Заява про звільнення від відповідальності” та “Медична заява” на зворотньому боці. Інші розділі заповнює неповнолітній парашутист безпосередньо на аеродромі.

З собою треба взяти паспорт (для осіб, що не досягнули 16 років – свідоцтво про народження) та довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру для укладання договору страхування, який можна оформити на аеродромі перед виконанням стрибка. Окрім того, паспорт доведеться надати також і в тому випадку, якщо в керівника стрибків виникнуть сумніви у віці майбутнього парашутиста.

Протипоказаннями до виконання стрибків з парашутом є перенесені раніше переломи й травми голови, нервові розлади, наркотична чи алкогольна залежність,  психічні та деякі інші хвороби. Докладніше з цього питання можна проконсультуватись у лікаря на аеродромі. Окрім того, впродовж 24 годин до виконання стрибка людина не повинна вживати алкоголь.

До стрибків з десантними парашутами допускаються особи, що мають не менше 45кг й не більше 100кг ваги. Але якщо людина перебуває в добрій фізичній формі, лікар і керівник стрибків можуть дозволити виконання стрибка й з більшою вагою.

Наземна підготовка проводиться щотижня по п’ятницях, суботах і неділях. Стрибки – у суботу, неділю та в святкові дні. При цьому ті, кого готували до стрибка в п’ятницю, сам стрибок виконають у суботу зрання.

Тривалість теоретичної й наземної підготовки перед виконанням першого стрибка – 5 годин. Тому прибувати на аеродром треба або не пізніше 9-ї години ранку в суботу чи неділю, або на 15-ту годину п’ятниці.

З собою треба мати одяг: штани спортивного типу, сорочку або куртку з довгими рукавами й манжетами, що застьобуються, черевики або чоботі без підборів (в ідеалі – високі армійські черевики). Кросівки на тонкій підошві є небажаними.  У зимовий період треба мати також рукавички, найкраще – тонкі вовняні.  Перед стрибком на аеродромі видадуть жорсткий шолом. Прикраси (ланцюжки, сережки, браслети) доведеться залишити на землі. Гомілки бажано перемотати еластичним бинтом. Окуляри треба буде закріпити гумкою.

Після першого стрибка парашутисту видається свідоцтво, в якому зазначається тип повітряного судна, висота стрибка й тип парашута.

Окрім того, фотографії парашутистів, зроблені під час наземної підготовки, на лінії стартового огляду та на борту літака, наприкінці кожної льотної зміни розміщуються на сайті в розділі “Фотогалерея“.