Ланка парашутно-спортивної підготовки
Спорт є особливою сферою виявлення та уніфікованого порівняння досягнень людей у певних видах фізичних вправ, технічної, інтелектуальної та іншої підготовки шляхом змагальної діяльності. Основною формою функціонування та вияву спорту є спортивні змагання, що організовуються за відповідними правилами з метою виявлення та уніфікованого порівняння досягнень людей в різних видах спорту, з офіційним визначенням переможців змагань. Спортсмен – це фізична особа, яка займається обраним видом спорту та бере участь у офіційних змаганнях.
До ланки парашутно-спортивної підготовки приймають тих, хто пройшов повний курс навчання в ланці парашутно-десантної підготовки, виконав не менше 10 стрибків з десантними та учбово-тренувальними парашутами, вирішив зайнятись парашутним спортом і має відповідні фізичні та психологічні якості.
У Авіаспортцентрі ім. В.Закорецької спортсмени-парашутисти займаються загальнофізичною підготовкою, тренуються з бігу та плавання, вивчають основи аеродинаміки та метеорології, вчаться укладати парашути самих різних конструкцій. І, звісно, виконують стрибки з парашутами, спочатку – учбово-тренувальними, згодом – спортивними типу «крило».
Спортивна підготовка здійснюється відповідно до робочих програм, розроблених заслуженим майстром спорту, абсолютним чемпіоном світу з класичного парашутизму, 50-кратним рекордсменом світу Валентиною Миколаївною Закорецькою. Програми спортивної підготовки розраховані як на юніорів (14-24 роки), так і на спортсменів вікової групи від 25 до 50 років.
Підготовка спортсмена-парашутиста на першому етапі передбачає навчання основам повітряної акробатики та роботи з парашутом на точність приземлення, а також тренування з легкоатлетичного бігу та плавання. Курс розрахований на підготовку спортсменів 1-го розряду. По закінченні курсу підготовки спортсмен-парашутист може продовжити своє вдоско-налення в складі штатної або позаштатної команди Авіаційно-спортивного центру імені Валентини Закорецької, спеціалізуючись в окремих спортивних дисциплінах: парашутно-атлетичному багатоборстві, класичному парашутизмі та парашутній купольній акробатиці.
Парашутно-атлетичне багатоборство
Парашутно-атлетичне багатоборство – це триборство, яке містить стрибки з парашутом, легкоатлетичний біг або крос і плавання довільним стилем. Як спортивна дисципліна, парашутно-атлетичне багатоборство надзвичайне видовищне й розраховане на спортсменів усіх вікових груп, починаючи з 12 років, та різного ступеню підготовки. Відповідно до цього, парашутно-атлетичне багатоборство містить три різні програми змагань.
Так, для здобуття юнацького спортивного розряду спортсмени молодшої вікової групи (до 14 років) замість парашутного стрибка демонструють техніку відокремлення від літака на макеті, стрибають з тросової гірки чи трампліна, змагаються в швидкості польового збирання парашута та стрільбі з малокаліберної або пневматичної гвинтівки , а також долають дистанцію легкоатлетичного бігу чи кросу (хлопці – 1000м, дівчата – 500м) і плавання 50м.
До участі в змаганнях за програмою ІІІ-го дорослого розряду допускаються юнаки й дівчата з 14 років. Спортсмен має виконати стрибок з парашутом будь-якого типу (десантний, навчально-тренувальний тощо), у ході якого судді оцінюють техніку відокремлення від повітряного судна й техніку приземлення, продемонструвати вміння польового збирання парашута, пробігти дистанцію 1500м для хлопців або 800м для дівчат і проплисти 50м довільним стилем.
«Доросла» програма змагань, що розрахована на досвідчених спортсменів, передбачає стрибки з парашутом на точність приземлення, біг або крос на дистанцію 3000м для чоловіків і 1500м для жінок та плавання довільним стилем на дистанцію 100м.
Стрибки на точність приземлення виконуються з парашутами типу “крило”, при цьому спортсмени приземляються на поролоновий мат, по центру якого розташований датчик автоматичної вимірювальної системи радіусом 15см з електропровідної гуми. Парашутист має ногою торкнутися датчика якомога ближче до «нуля» – центрального кружечка радіусом 1см. Перемагає той, хто покаже найменше відхилення від «нуля» (в сантиметрах).
Заняття парашутно-атлетичним багатоборством надає юнакам і дівчатам перший змагальний досвід і є значно більш привабливим для підлітків, ніж відвідування традиційних закладів позашкільної освіти. Водночас, на відміну від переважної більшості інших спортивних дисциплін, заняття парашутно-атлетичним багатоборством передбачає значний обсяг теоретичної та наземної підготовки.
Для успішного виконання парашутних стрибків необхідні знання з основ метеорології, аеродинаміки, літакової та парашутної справи, спортсменам потрібно вміти укладати парашути різних типів, здійснювати самостійний розрахунок стрибка, лагодити парашутну техніку. Заняття з теоретичної та наземної підготовки відіграють значну виховальну роль у формуванні особистості молодої людини. Саме тому в Російській Федерації розвиток парашутно-атлетичного багатоборства є наріжним каменем федеральної програми «Діти Росії».
Парашутно-атлетичне багатоборство активно розвивається в країнах колишнього Радянського Союзу, щороку в Російській Федерації проходять чемпіонати та відкриті національні змагання, на які з’їжджаються спортсмени з Росії, Білорусі, Казахстану, Узбекистану. Натомість в Україні з 1996 року й до 2009 року з цієї дисципліни не було проведено жодного змагання, а збірна команда України – розформована. У 2009 році зусиллями ентузіастів після 13-річної перерви на базі Єнакіївського державного авіаційно-технічного клубу Міністерства освіти і науки України були проведені Всеукраїнські змагання з парашутного багатоборства пам’яті льотчика-космонавта Г.Т.Берегового. Указом Президента України від 3 грудня 2010 року №1071/2010 встановлено, що змагання на честь Георгія Берегового з авіаційно-технічних видів спорту мають проводитися в Україні щорічно.
Наразі парашутно-атлетичне багатоборство розвивається в Україні в Єнакіївському державному авіаційно-технічному спортивному клубі Міністерства освіти і науки України, спортивному клубі “Пара-Крим” і Авіаційно-спортивному центрі ім. Валентини Закорецької.
У жовтні 2011 року на базі Авіаспортцентру ім. В.Закорецької був проведений І-й Відкритий чемпіонат Житомирської області з парашутного багатоборства. Змагання проводились за програмою ІІІ розряду, участь у чемпіонаті взяли спортсмени з п’ятьох областей України, а також Росії, Білорусі та Казахстану. Командну й особисту першість серед чоловіків вибороли представники Авіаспортцентру ім. В.Закорецької. Найкращими серед жінок були юні спортсменки з Дніпропетровська.
За підсумками чемпіонату наказом Головного управління у справах сім’ї, молоді та спорту Житомирської обласної державної адміністрації багатьом учасникам був присвоєний ІІІ розряд з парашутного спорту.
Шлях до вершин парашутного спорту лежить через заняття парашутно-атлетичним багатобор-ством. Тому ця дисципліна є профільною в Авіаційно-спортивному центрі ім. Валентини Закорецької, де в ланці парашутно-спортивної підго-товки відкрита відповідна секція й здійснюється підготовка спортсменів до змагань як місцевого, так і міжнародного рівня.
Класичний парашутизм
Класичний парашутизм – це двоєборство, яке містить стрибки на точність приземлення й стрибки з виконанням комплексу акробатичних фігур у вільному падінні.
Стрибки на точність приземлення виконуються з висоти 900-1100м, як правило – групами в складі 3-х або 4-х спортсменів. Спортсмени покидають повітряне судно за самостійним розрахунком і після складних маневрів (під час яких перевіряється сила та напрямок вітру по висотах) приземляються на спеціально обладнаний майданчик – поролоновий мат з розташованому на ньому датчиком автоматичної вимірювальної системи.
Стрибки на точність приземлення виконуються з парашутами типу “крило”, які по своїй суті є надлегкими літальними апаратами й дозволяють спортсменові в широкому діапазоні змінювати як горизонтальну (від 2,5 до 10,5м/с) так і вертикальну швидкість (від 0 до 6,5м/с). Такі стрибки надзвичайно видовищні, змагання з цієї вправи завжди притягують велику кількість глядачів, які безпосередньо спостерігають боротьбу спортсменів за найкращий результат – мінімальне відхилення від «нульової» позначки.
Висота відокремлення в акробатичних стрибках складає 2200м, спортсмен покидає літак по команді з землі (його виступ знімається наземним відеооператором за допомогою спеціального оптичного пристрою), падає, виконує комплекс акробатичних фігур, що складається зі спіралей та задніх сальто, і розкриває парашут. Змагання йде на найменший час, впродовж якого має бути виконаний стандартний акробатичний комплекс з шести обертів у просторі (спіраль-спіраль-сальто-спіраль-спіраль-сальто).
Акробатичні стрибки також дуже видовищні, глядачі спостерігають за їх виконанням на екрані проекційної установки.
Ще двадцять років тому в чемпіонатах України з класичного парашутизму брали участь сотні спортсменів. Українці становили «кістяк» збірної команди Радянського Союзу й неодноразово ставали абсолютними чемпіонами світу. Попри це зараз в Україні традиції парашутної “класики” втрачено, понад десять років в країні не проводяться офіційні змагання з цієї дисципліни, відсутній спортивний резерв.
Останнім часом класичний парашутизм став в Україні відроджуватись. Зокрема, в Авіаспортцентрі ім. В.Закорецької активно ведеться підготовка парашутистів-“класиків”, створюється необхдіна матеріальна база, починаючи з 2013 року заплановано проведення офіційних змагань з класичного парашутизму та навчально-тренувальних зборів, комплектується штатна команда для участі в міжнародних змаганнях. А головне – готується резерв з числа парашутистів, що роблять лише перші кроки в спорті.
На перших етапах підготовки спортсмени-початківці опановують теорію, вчаться відокремлюватись від повітряного судна та стабільно падати. Навчання здійснюється як на землі, в спеціальних тренажерах, так і в небі, за допомогою високонадійних учбово-тренувальних парашутів. Після того, як початківець продемонструє вміння стабільно падати впродовж спочатку 5, потім 10, 15, 20 і 30с, він переходить до засвоєння акробатичних елементів – спіралей (розворотів під час вільного падіння на 360 градусів) і заднього сальто.
Після опанування зв’язки “спіраль-спіраль-сальто” подальші стрибки спортсмени-початківці виконують з парашутами типу “крило”, вдосконалючись в обох вправах класичного парашутизму – стрибках на точність приземлення та індивідуальній повітряній акробатиці. Кінцевим етапом початкової підготовки є виконання спортсменом нормативу І-го розряду з класичного парашутизму: 1,5м у точності приземлення й 12с у стрибках з виконанням комплексу акробатичних фігур у вільному падінні.
Купольна парашутна акробатика
Купольна парашутна акробатика містить кілька вправ, які зводяться до побудови й перешикування фігур розкритими куполами. Спортсмени, розкривши парашути, будують з куполів різноманітні фігури, утримуючись один біля другого шляхом зачеплення строп нижнього парашутиста ногами верхнього. Серед вправ купольної парашутної акробатики на змаганнях найчастіше розігрують «перешикування двійки», «ротацію четвірки» та «перешикування четвірки». Окрема вправа – побудова з куполів так званих «великих формацій».
Повітряний відео-оператор виконує стрибок разом з іншими членами команди й фіксує відеокамерою хід виконання вправи.
Для навчання основам купольної акробатики використовують парашути-«крила», призначені для стрибків на точність приземлення. Але для демонстрації високих результатів у купольній акробатиці потрібні спеціальні парашути, що мають низку конструктивних особливостей. Як і «точносні» парашути, вони є семисекційними, але значно тонші в профілі. Окрім того, парашути для купольної акробатики не мають «виделок» на стропах першого ряду, замість слайдера (пристрою, що уповільнює розкриття парашута) споряджені хрестовиною або сіткою, мають витяжний парашут, що втягується між оболонками купола. Парашути, призначені для побудови формацій, ще й мають спеціальні затискувачі для ніг.
Виконання елементів купольної акробатики завжди є «родзинкою» будь-яких показових виступів під час авіасвят і спортивних шоу й ніколи не залишає байдужими глядачів.
Календарний план спортивних заходів Авіаційно-спортивного центру ім. Валентини Закорецької на 2013 рік
(спортивні змагання та навчально-тренувальні збори, які проводяться на базі Авіаспортцентру ім. В.Закорецької або в яких беруть участь спортсмени й тренери Авіаспортцентру ім. В.Закорецької)
15-17 лютого, м.Москва Російської Федерації, Всеросійський семінар суддів з парашутного спорту;
27 квітня – 12 травня, Авіаспортцентр ім.В.Закорецької (Житомирська обл.), Навчально-тренувальні збори з класичного парашутизму та парашутного багатоборства;
27-30 червня, Авіаспортцентр ім.В.Закорецької (Житомирська обл ), ІІ-й Відкритий чемпіонат Житомирської області з парашутного багатоборства;
3-10 липня, аеродром «Ватуліно» (Московська обл. Російської Федерації), Навчально-тренувальні збори з парашутно-атлетичного багатоборства;
11-16 липня, аеродром «Ватуліно» (Московська обл. Російської Федерації), Відкритий чемпіонат Росії з парашутно-атлетичного багатоборства;
23-26 серпня, Авіаспортцентр ім.В.Закорецької (Житомирська обл.), Кубок пам’яті Валентини Закорецької з класичного парашутизму;
14-17 вересня, аеродром «Мензелінськ» (Республіка Татарстан Російської Федерації), Тестові міжнародні змагання з парашутно-атлетичного багатоборства;
27 вересня – 3 жовтня, аеродром «Агой» (Краснодарський край Російської Федерації), Чемпіонат СНД з класичного парашутизму.